День Державного гімну України: що ми знаємо про цю дату
Мелодія, яка з перших нот викликає у серці трепет, а її слова закарбовані в душі кожного українця — це Державний гімн України “Ще не вмерла України і слава, і воля”. Уперше ця пісня пролунала публічно 10 березня 1865 року у Перемишлі під час роковин смерті великого поета Тараса Шевченка. З того часу вона стала популярною серед українців на обох берегах Дніпра.
Історія виникнення гімну
У 1862 році, під час зібрання просвітницької спілки “Громада”, український поет Павло Чубинський, натхненний співом сербських студентів, створив вірш “Ще не вмерла Україна”. Твір миттєво поширився серед патріотичних кол у Києві, що не залишилося непоміченим владою. Чубинського заслали в Архангельськ за “шкідливий вплив”. Незважаючи на це, текст пісні не забули — він був опублікований у Львові, а композитор Михайло Вербицький написав до нього музику.
Визнання за кордоном
За часів УНР і ЗУНР пісня “Ще не вмерла Україна” перекладалася різними мовами і друкувалася в багатьох країнах світу, таких як Австрія, Німеччина, Канада та США. 15 березня 1939 року вона стала офіційним гімном Карпатської України, хоча це державне утворення проіснувало недовго.
Офіційне визнання в Україні
Зрештою, 15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію гімну. У 2003 році, за ініціативи президента Леоніда Кучми, затвердили закон, що офіційно визначив текст гімну, змінивши перші слова на “Ще не вмерла України і слава, і воля”.
Гімн як символ незламності
Під час повномасштабного вторгнення Росії на територію України, гімн став символом стійкості та об’єднання. Його співають діти у бомбосховищах, виконують військові на лінії фронту, його звучання підтримує дух кожного українця.
День, коли ми відзначаємо це свято, стає особливо значущим. Це момент, коли ми з гордістю згадуємо свою історію та через музику відчуваємо єдність нації.
