Шахісти іноді стикаються з ситуацією, яку вони називають “цугцванг”: кожен наступний крок лише погіршує позицію. Переговори щодо миру в Україні нагадують такий стан. Однак, на відміну від шахістів, лідери держав не зобов’язані дотримуватися жорстких правил. Це дає їм можливість уникнути катастрофи.
У чому полягає глухий кут?
Україна разом із європейськими союзниками прагне досягти мирної угоди, можливо, “заморозивши” поточну лінію фронту за умовою отримання реальних гарантій безпеки. Москва, в свою чергу, вимагає зняття “корінних причин” конфлікту, фактично намагаючись отримати власні гарантії безпеки.
Роль США
Колишній президент США Дональд Трамп намагався знайти вихід. Його спроби стати посередником у конфлікті, одночасно демонструючи підтримку Путіну, поки що не досягли успіху. Розглядається навіть можливість відмови від переговорів, що стало б не лише його особистою поразкою, а й великою проблемою для України та Європи.
Як вийти з тупика?
Відповідь може полягати в наданні гарантій безпеки. В обох сторін є нагальна потреба в безпеці вже зараз. Українські мирні жителі постійно перебувають під загрозою дронів і ракет. Росія ж, втративши значну частину живої сили, стикається з економічними труднощами. Хоча вона є агресором, її безпека теж варта уваги.
Реакція Заходу
Один із підходів Заходу полягає в політиці відплати. Якщо Путін продовжить атакувати українські міста, союзники можуть надати Україні засоби для відповідних ударів. Окрім вже відомих засобів ППО, існує також наступальне озброєння: англо-французькі ракети Storm Shadow, німецькі Taurus, американські ATACMS та Precision Strike.
Трамп заявив, що складно виграти війну без ударів по агресору. Але повномасштабний наступ на Москву наразі не підтримується ні ним, ні європейськими лідерами. Більш реалістичним виглядає варіант із оборонними гарантіями.
Пропозиції та ризики
Надійні гарантії безпеки можуть бути підкріплені стратегічною підтримкою з боку США, яка включає супутникову розвідку та сучасні системи ППО. Обговорення таких заходів може занепокоїти Кремль. Але, як будь-яка інша держава, Росія має право турбуватися про свою безпеку.
Впровадження миру передбачає, що Москва сформує список бажаних гарантій. Це не повинно перешкоджати союзникам України самостійно приймати рішення про захист цивільного населення.
Історичний досвід
Протягом двох століть безпекові гарантії допомагали зупиняти війни. Наприклад, після наполеонівських війн 1815 року, система “балансу сил” дозволила уникнути великих конфліктів майже на століття. Після двох світових воєн, ООН створила нову систему колективної безпеки.
У 1962 році, під час Карибської кризи, США і СРСР домовилися про взаємні гарантії, що допомогло уникнути ядерного конфлікту. Угоди в Дейтоні 1995 року завершили війну в Боснії завдяки розгортанню миротворчих сил.
Час діяти
Якщо Росія продовжить затягувати конфлікт, Європа та США мають надати Україні безпекові гарантії вже сьогодні. Це не шахи. Коли гра загрожує програшем, варто зробити новий крок і перейти до нової стратегії.
