Війна є серйозним викликом для психічного здоров’я, проте українці продовжують триматися. В умовах постійного стресу, втрат і страху за близьких, відчуття втоми стало звичним. Проте чи можливо покращити власне самопочуття, знайти стійкість та відчути щастя, незважаючи на труднощі? Про це розповів український генетик, патофізіолог та доктор медичних наук, професор Віктор Досенко.
У матеріалі представлені ключові ідеї з його інтерв’ю.
Як зберегти стійкість під час війни
Віктор Досенко підкреслює, що резильєнтність, або ж гнучкість психіки, є однією з найважливіших характеристик людини. Це дозволяє психіці відновлюватися після важких випробувань.
— Це природно, коли після стресових ситуацій функції нервової системи погіршуються, а загальна ефективність знижується. Це нормальна реакція організму, — зазначає професор.
Він вважає, що після закінчення війни більшість українців зможуть відновитися, оскільки їхня психіка є гнучкою. Близько 10% людей навіть можуть досягти посттравматичного зростання, ставши “кращою версією себе”.
Для відновлення вже зараз потрібно поповнювати свої ресурси, розуміючи, як це робити — через когнітивний та емоційний канали.
— Когнітивний шлях передбачає отримання інформації, статистики, наукових фактів. Емоційні ресурси можна знайти в мистецтві: слухати музику, відвідувати кіно та виставки. А от їжа й алкоголь дають лише короткочасне задоволення, — пояснює Віктор Досенко.
ПТСР: реальна загроза, але не для всіх
Професор зауважує, що не варто боятися посттравматичного стресового розладу (ПТСР), адже він діагностується тільки у 20% людей.
Натомість хронічний стрес становить реальну загрозу для всіх.
— Наслідки хронічного стресу можуть бути серйозними: втома, підвищений артеріальний тиск, болі в спині, алергії, проблеми з травленням, інфаркти, інсульти та онкологічні захворювання, — підкреслює експерт.
Як реагувати на стрес? Еволюційно людина має дві основні реакції: бій або втеча. У стресовій ситуації необхідно діяти, щоб активізувати м’язи. Наприклад, під час обстрілу варто перейти в укриття, а щоб зменшити тривожність, можна почати виконувати фізичні вправи, такі як присідання.
Віктор Досенко також наголошує на важливості самоспостереження: чи дійсно відбувався стрес. Організм сигналізує про це через пришвидшене серцебиття, підвищений тиск, часте дихання.
— Якщо цих симптомів немає, то й немає стресу, і не варто на нього реагувати, — пояснює він.
Також важливим є здорове харчування, оскільки мікрофлора нашого кишківника впливає на психічний стан.
Бути щасливим під час війни, на думку професора, можливо, адже важливо цінувати прості речі: те, що ти вижив, поїв і т.д.
Окремою проблемою є стрес у дітей. Важливо підтримувати їх у цей непростий час.
