Військовий капелан: релігія в Росії – це союз офіцерів спецслужб і культових діячів
Коли людина не може тримати зброю через хворобу чи немічність, вона може підтримувати захисників іншими способами, зокрема, постійно донатячи на Збройні Сили України. Особливо важливе місце у цьому процесі займає молитва, яка під час війни стає своєрідною зброєю.
Отець Михайло: біографія та досвід на передовій
Отець Михайло, 55-річний військовий капелан 40-ї бригади тактичної авіації «Привид Києва», нещодавно повернувся з передової після семимісячної служби на Східному напрямку. Він є уродженцем Івано-Франківщини та вже давно служить на парафії в Київській області. До лав Повітряних Сил приєднався у 2023 році.
Роль військового капелана на фронті
«Військовий капелан – це перший психолог на фронті. Іноді достатньо обійняти людину, вислухати її, зрозуміти її тривоги. Капелан допомагає знайти віру, яка є стрижнем для розвитку інших позитивних якостей людини, таких як стійкість, мораль і сила», – зазначає отець Михайло.
Історії з передової: сила єдності та віри
На фронті отець Михайло став свідком багатьох дивовижних подій. Він розповідає, як військові залишалися на певних позиціях по 60-80 днів, щоб мінімізувати втрати від пересувань під обстрілами. Один з військових, повертаючись через річку, впав у воду через втому і міг захлинутися. Проте злагодженість підрозділу врятувала його, коли побратими вчасно прийшли на допомогу.
Інша історія про чоловіка, який носив з собою молоду берізку. Побратими жартували з цього приводу, але під час атаки FPV-дроном він зумів збити дрон цією берізкою, залишившись неушкодженим.
Критика релігії в Росії
«В Росії церква вже давно не є церквою ні по духу, ні за канонами. Це союз офіцерів спецслужб і культових діячів. Вони говорять про “братній народ”, водночас благословляючи війну, насилля і бомби. Це страшний гріх для справжнього християнина! Справжній християнин знає, що коли ворог напав на його землю, він має право захищатися», – стверджує капелан.
Війна як випробування та визначення місії
Отець Михайло підкреслює, що війна – це великий стрес, але справжні захисники свідомо йдуть на фронт, бо розуміють, що це війна на виживання. Він наголошує, що про втому найчастіше говорять у мирних містах, а не на передовій. Перший раз фразу про втому він почув від продавчині на базарі, яка скаржилася: “Коли вже все скінчиться!”
«Якщо ми втомилися, то залишимо все і підемо по хатах? Ні! Бо ворог тільки цього і чекає. Тоді наші втрати будуть значно більшими. Лише разом, об’єднавши сили й віру, ми маємо продовжити боротьбу за Україну», – переконаний капелан.
На його думку, якщо боротиметься лише 10% українців, війна може затягнутися, але якщо 90% стануть на оборону, то ворога можна буде здолати набагато швидше.
