Пуповинна кров: лікувальна дивовижність чи міф за великі гроші?
Після народження дитини у пуповині та плаценті залишається кров, відома як пуповинна. Її зберігають у спеціальних банках, оскільки містить стовбурові клітини, які можуть стати основою для лікування різноманітних захворювань, таких як рак і аутизм. Проте, чи це дійсно так?
Перші успіхи та їх наслідки
Вперше у 1988 році в Парижі успішно трансплантували стовбурові клітини з пуповинної крові п’ятирічному хлопчику, Меттью Ферроу, який страждав на анемію Фанконі, спадкове захворювання. Операція вдалася, і Меттью вижив, що стало початком використання пуповинної крові у медичних дослідженнях.
Сучасні дослідження та реальність
Відтоді пуповинну кров часто рекламують як засіб від різноманітних недуг, включаючи аутизм, втрату слуху та діабет. Проте клінічні випробування ще тривають, і ефективність цих методів не підтверджена. Наприклад, у 2020 році дослідження показали незначні покращення в спілкуванні у дітей з аутизмом лише у специфічних випадках.
Дитячий невролог Оксана Демідова зазначає, що аутизм визначається ще в утробі матері, тому його не можна вилікувати клітинною терапією. Ефективним є лише робота з фахівцями, які допоможуть дитині адаптуватися.
Пуповинна кров у лікуванні церебрального паралічу
Останні дослідження, в яких пуповинна кров використовувалася для лікування дітей з церебральним паралічем, демонструють покращення рухових функцій у деяких випадках. Проте ці випробування ще тривають.
Фінансові аспекти зберігання пуповинної крові
Зберігання пуповинної крові в Україні є досить дорогим задоволенням. Забір крові коштує від 20 тисяч гривень, а річне зберігання — 6–13 тисяч гривень. Крім цього, культивація клітин може коштувати до 100 тисяч гривень, і все це без гарантії придатності зразка.
Пуповинна кров як “страхування” на майбутнє
Американські фахівці відзначають, що пуповинна кров може бути використана для лікування понад 70 захворювань. Проте це не означає, що вона гарантовано допоможе. Багато методів ще не отримали достатньої наукової перевірки. Науковець Володимир Шаблій підкреслює, що більшість досліджень проводяться на рівні експериментів з тваринами.
Отже, хоча пуповинна кров має великий потенціал, вона все ще залишається предметом досліджень, і її використання не є панацеєю від усіх хвороб. Важливо зважити всі “за” і “проти”, перш ніж приймати рішення про зберігання або використання пуповинної крові.
