Масштабне шахрайство з гуманітарною допомогою: як митники виявили схеми на пів мільярда
З початку війни в Україні відбувається активний пропуск через кордон гуманітарної та військової допомоги. Це стало можливим завдяки зусиллям Державної митної служби, яка спільно з Міністерством оборони забезпечує ефективний обмін інформацією. Завдяки такій взаємодії вдається підтверджувати доставку допомоги військовим частинам і виявляти можливі незаконні дії.
Викриття масштабних схем
Митники виявили схему продажу автомобілів, які були ввезені релігійною організацією як гуманітарна допомога для Збройних Сил України. Загалом було ввезено близько 440 автомобілів, що прикривалися благодійною діяльністю. У разі оформлення цих транспортних засобів у режимі імпорту, митні платежі могли б перевищити 60 мільйонів гривень.
Зброя та військова амуніція під прикриттям
Інший випадок показав, що керівник благодійної організації використовував дозволи, видані Національною поліцією України, для ввезення зброї і набоїв як гуманітарної допомоги для ЗСУ. Однак під час перевірки були виявлені факти недекларування запчастин до зброї, оптичних прицілів, глушників і 9 тисяч набоїв. Деякі одиниці зброї так і не дійшли до військових частин.
Фальсифікація документів
Митники також зафіксували ввезення шоломів та бронежилетів, оцінених у 100 мільйонів гривень, на підставі підроблених сертифікатів кінцевого споживача. Військова амуніція не була передана до Збройних Сил України, а матеріали справи передані до правоохоронних органів.
Масштабність проблеми
З початку воєнного стану митницями було складено 1339 протоколів про порушення митних правил, пов’язаних з гуманітарною допомогою. В 708 випадках отримувачами були військові частини. До правоохоронних органів направлено 920 повідомлень про можливі злочини, зокрема 650 з них стосуються гуманітарної допомоги для ЗСУ.
Загальна вартість виявлених правопорушень склала 548,2 мільйона гривень, на що суди наклали штрафи та конфіскації на суму 325 мільйонів гривень.
Ці факти свідчать про масштабність проблеми та необхідність посилення контролю за ввезенням гуманітарної допомоги, щоб забезпечити її ефективне використання за призначенням.
