Україна втратила $770 млн на нездійснених контрактах на зброю
З початку повномасштабного вторгнення Україна виділила авансом близько $770 млн іноземним посередникам для придбання зброї та боєприпасів, які досі не були доставлені. Ця інформація стала відомою завдяки розслідуванню, проведеному Financial Times.
Сумнівні угоди: Контракт з OTL Imports
Одним із прикладів стала угода з американським магазином боєприпасів OTL Imports з Аризони, укладена компанією «Прогрес». Ця угода була ініційована за рекомендацією бізнесмена, який раніше співпрацював з держпідприємством у 2009 році для угоди з Іраком. Tanner Cook, засновник OTL Imports, запропонував доставити боєприпаси з Сербії. Україна заплатила йому €17,1 млн авансом, але не отримала жодного снаряда. Наразі НАБУ проводить розслідування, щоб з’ясувати, куди поділися ці кошти.
Арбітражний суд у Відні виніс рішення на користь «Прогресу», зобов’язавши OTL Imports повернути €21,3 млн, включаючи судові витрати та штрафи. Українська сторона намагається забезпечити визнання цього рішення в США.
Невдала угода з Regulus Global
Інший невдалий контракт був підписаний з Regulus Global. Ця компанія, заснована в 2012 році, займається викупом старих запасів зброї. У кінці 2022 року Regulus Global запропонувала продати Україні артилерійські снаряди калібру 155 мм. «Спецтехноекспорт» заплатив Regulus $162,6 млн авансом, але згодом виявилося, що контрактні зобов’язання не були виконані.
За словами українських чиновників, Regulus використала отримані гроші для інших цілей, а контакт із компанією було втрачено у вересні 2024 року. «Спецтехноекспорт» подала позов до арбітражного суду в Лондоні, вимагаючи повернення $346 млн.
Інші сумнівні контракти та російські зв’язки
Деякі угоди, зокрема контракт на постачання мінометів із Судану, були підписані з компаніями, які мають зв’язки з російською ФСБ та приватною військовою компанією «Вагнер». Через це багато українських чиновників, які брали участь у таких угодах, наразі перебувають під слідством.
Financial Times зазначає, що більшість цих угод укладалися без ретельної перевірки через слабкий внутрішній контроль та поспіх у забезпеченні фінансування. Це призвело до численних звільнень та обвинувачень у корупції серед українських посадовців.
